З кожним роком проблема забруднення водних екосистем зростає. Для оцінки стану водного середовища використовують різноманітні методи, серед яких все більшої популярності набувають методи біоіндикації, за допомогою яких можна оцінити наявність та ступінь впливу токсичних речовин. Як види-біоіндикатори часто використовують риб, а стан їх органів та тканин застосовують як біомаркери.Карась сріблястий зустрічається практично у всіх водоймах України. УЗапорізькому (Дніпровському) водосховищі він займає перше місце в уловах. Також даний вид характеризується високою пластичністю, що дозволяє йомупристосовуватися до напружених умов існування. Однак, механізм швидкогопристосування карася до різних умов існування залишається маловивченим.Більшість існуючих робіт присвячено дослідженню морфологічних особливостей виду, статевій структурі та динаміці промислових уловів. На сьогодні, нажаль, бракує досліджень морфо-функціональних змін карася сріблястого, які виникають за дії чинників середовища існування. Тому, метою роботи було встановити основні морфо-функціональні особливості карася сріблястого та надати біологічну характеристику виду в сучасних умовах Запорізького (Дніпровського) водосховища. Для досягнення поставленої мети було визначено гідрохімічний стан дослідних ділянок, встановлено вміст важких металів у воді, визначено морфометричні показники виду, встановлено коефіцієнти вгодованості та індекси внутрішніх органів, коефіцієнти та ступені накопичення важких металів у внутрішніх органах карася сріблястого, встановлено морфометричні параметри та патологічні зміни еритроцитів, визначено основні гематологічні та біохімічні показники крові, виявлено морфологічні зміни еритроцитів, встановлено особливості гістологічної будови гепатопанкреасу, зябер та нирок, встановлено гістологічні зміни у внутрішніх органах.Дослідження були виконані у відповідності до норм біоетики зазагальноприйнятими методами. У ході досліджень гідроекологічного стану різних ділянок Запорізького (Дніпровського) водосховища виявлено, що найбільш небезпечною за вмістом важких металів є Самарська затока. У воді Самарської затоки зафіксовано перевищення гранично допустимих концентрацій більшості важких металів: вміст купруму складав 17 ГДК, цинку 11 ГДК, нікелю 4 ГДК. Також, у воді Самарської затоки фіксуються високі показники мінералізації. У ході досліджень статевої структури чотирирічних особин карася сріблястоговиявлено тенденцію до збільшення частки самців у популяції порівняно зпопередніми роками. Карась сріблястий із Самарської затоки поступається зарозмірно-ваговими показниками особинам, що виловлені у нижній ділянціЗапорізького (Дніпровського) водосховища. Так, середня маса у риб з Самарської затоки була меншою – на 34,1 % у самок та на 56,4 % у самців. Коефіцієнти вгодованості також були нижчими у риб із Самарської затоки.За результатами досліджень морфометричних показників карася сріблястого з різних ділянок водосховища не виявлено достовірних відмінностей, окрім довжини хвостового стебла, пектовентральної відстані та діаметру ока, які мали тенденцію до збільшення у риб з Самарської затоки, а саме на 10,7%, 9,8 % та 15,7 % відповідно. Меристичні ознаки карася сріблястого були у межах мінливості даного виду та достовірно не відрізнялись на дослідних ділянках водосховища. Тобто, він має невисоку фенотипічну мінливість в умовах Запорізького (Дніпровського)водосховища. Встановлені індекси внутрішніх органів карася сріблястого. У карася з Самарської затоки виявлено зменшення індексу гепатопанкреасу у два рази, що свідчить про несприятливі умови середовища. Також у самиць з Самарської затоки виявлено зниження індексу нирок удвічі, порівняно з самками з нижньої ділянки водосховища. Індекс зябер у карася сріблястого з обох ділянок достовірно не відрізнявся.^UThe problem of contamination of aquatic ecosystems has been increasing everyyear. A number of various methods is used to evaluate the condition of aquaticenvironment, including the methods of bio-indication are becoming increasingly popular which allow to assess the presence of toxic substances and to evaluate the impact they cause. Fish are often chosen as bio-indicating species; their organs and tissues are used as biomarkers.Prussian carp is found in nearly all water bodies of Ukraine. In the Zaporizhzhya(Dnieper) reservoir, the species ranks first in catches. Moreover, the species ischaracterised by high adaptive flexibility, which enables it to adapt to the stressfulconditions of its habitat. However, the mechanism of quick adaptation of the prussian carp to different conditions of existence remains little studied. The majority of the existing works are devoted to the study of morphologicalfeatures of the species, sexual structure and dynamics of industrial catches. Today, unfortunately, there is a lack of research on the morpho-functional changes of prussian carp that occur under the influence of environmental factors. Therefore, the purpose of this work was to establish the main morpho-functional features of prussian carp and to provide the biological characteristics of the species in modern conditions of the Zaporizhzhya (Dnieper) reservoir. To achieve the goal, the hydrochemical state of the experimental areas was determined, the content of heavy metals in the water was determined, the morphometric parameters of the species were determined, the coefficients of fatness andindexes of internal organs, and the coefficients and degrees of accumulation of heavy metals in the internal organs of prussian carp were determined, morphometric parameters and pathological changes of erythrocytes were determined, the main hematological and biochemical indicators of blood were determined, morphological changes of erythrocytes were detected, the features of the histological structure of the hepatopancreas, gills andkidneys were determined, and histological changes in internal organs were determined. The research was carried out in accordance with the norms of bioethics according to generally accepted methods. In the course of research of hydro-ecological status in various areas of the Zaporizhzhya (Dnieper) reservoir it was established that the Samara Bay is the most dangerous area in terms of the content of heavy metals. Exceeding the maximum acceptable concentrations of most heavy metals was recorded in the water of the Samara Bay: the content of copper was 17 MAC, zinc was 11 MAC, and nickel was 4 MAC. Also, high levels of mineralisation are observed in the waters of the Samara Bay.In the course of research of the sexual structure of four-year old individuals ofprussian carp, a tendency to the increase the share of males in the population compared to previous years was revealed. The prussian carp of the Samara Bay is inferior in terms of size and weight indicators compared to the individuals caught in the lower area of the Zaporizhzhya (Dnieper) reservoir. Thus, the average bodyweight of fish specimens from the Samara Bay was less by 34.1% in females and by 56.4% in male individuals. The coefficients of fatness were also lower for the fish specimens from the Samara Bay.